Мелекіне – це село Першотравневого району на півдні Донецької області, розташоване на узбережжі Азовського моря, з населенням 1458 осіб. Перші поселенці – нижегородці (росіяни) та полтавчани (українці). Заснування села приходиться на другу половину 19-го століття. Назва села походить від прізвища рибопромисловця Мелеки Кузьми Миколайовича, який відкрив рибні промисли на території нинішнього села. Сам Мелека мешкав у місті Маріуполі. В центрі села був будинок Мелеки (нині провулок Рибацький, 1). Хутір, який в народі називали Мелекин, не мав точної адреси, якщо мешканцям надходили листи, то вони були адресовані так: м. Маріуполь в лавку Василя Дмитровичу Пічахчи з передачею на хутір Мелеки Сидорову І. І. В 1865 році Мелека збудував будинок на чотири кімнати з прибудовами. Тут жили купці, які скуповували рибу у Мелеки. В 1870 році Мелека продав свій будинок та закрив своє підприємство. Та хутір продовжував населятися переселенцями. Росіяни селилися в північно-східній частині села, українці на південно-західній частині села. З того часу і почався розвиток і розквіт нашого села Мелекіне.